1. Словник української мови в 11 томах

сонливість

СОНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Стан за знач. сонли́вий.

Сонливість і сон, можна сказати — сонне гальмування, поділяє життя організму на несонну і сонну фази, на зовнішньо активний і пасивний стан організму (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 65);

Мене охопила страшна сонливість. Я почав провалюватись у міцний сон (Ю. Янов., II, 1958, 132);

*Образно. Листя на корчах вже жовкло: осіння втома і сонливість лежали вже на діброві (Мак., Вибр., 1956, 567).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонливість — сонли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сонливість — Сонливиці, дрімливість, соннота, сонниці, сплячка, оспалість. Словник синонімів Караванського
  3. сонливість — -вості, ж. Стан за знач. сонливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сонливість — Оспалість, сплячість, сонниця Словник чужослів Павло Штепа
  5. сонливість — СОНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Стан за знач. сонли́вий. Мене охопила страшна сонливість. Я почав провалюватись у міцний сон (Ю. Яновський); Відчуття сонливості; * Образно. Листя на корчах вже жовкло: осіння втома і сонливість лежали вже на діброві (О. Маковей). Словник української мови у 20 томах