сонник

СО́ННИК, а, ч., заст. Книга, у якій тлумачаться сни.

Я родилася 29-го падолиста… Старі люди і сонники кажуть, що цей день — день недолі (Коб., І, 1956, 123);

Сниться Левкові сон, який можна тлумачити без усяких сонників (Драч, Іду.., 1970, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонник — со́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сонник — -а, ч., заст. Книга, в якій тлумачаться сни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сонник — СО́ННИК, а, ч. Книга, у якій тлумачаться сни (у 2 знач.). Я родилася 29-го падолиста... Старі люди і сонники кажуть, що цей день – день недолі (О. Кобилянська); Сниться Левкові сон, який можна тлумачити без усяких сонників (І. Драч). Словник української мови у 20 томах