1. Словник української мови в 11 томах

соня

СО́НЯ, і, ч. і ж.

1. розм. Те саме, що сонько́.

— І не сором дівці отакій соні бути? (Мирний, III, 1954, 243);

Рано-вранці, ще до схід сонця, він уже розбудив комсомольців. — ..Ану, соні, годі потягатися, годі вилежуватись! (Донч., II, 1956, 27);

Валька була страшенна соня, і припущення, що в цей час вона могла не спати, було неймовірне (Сенч., На Бат. горі, 1960, 21).

2. тільки ж. Невеличка жовтувато-сіра тварина ряду гризунів, що проводить зиму в сплячці.

Соня лісова в Радянських Карпатах дуже поширена (Звірі.. Карпат.., 1952, 38);

Лісова соня — маленька звірина, збентежено визирнула з покинутого сорочачого гнізда, яке вона облюбувала собі на зиму (Донч., IV, 1957, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соня — со́ня 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину со́ня 2 іменник жіночого роду, істота гризун Орфографічний словник української мови
  2. соня — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  3. соня — -і, ч. і ж. 1》 розм. Те саме, що сонько. 2》 тільки ж. Невеличка жовтувато-сіра тварина ряду гризунів, що проводить зиму у сплячці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. соня — Сплюх, сплюха, сонько, спанько, сонюга, дрімайло Словник чужослів Павло Штепа
  5. соня — СО́НЯ, і, ч. і ж. 1. розм. Те саме, що сонько́. – І не сором дівці отакій соні бути? (Панас Мирний); Рано-вранці, ще до схід сонця, він уже розбудив комсомольців. – .. Ану, соні, годі потягатися, годі вилежуватись! (О. Словник української мови у 20 томах
  6. соня — СОНЬКО́ розм. (людина, яка любить багато спати), СПЛЮХ розм., СПЛЮ́ХА розм., ДРІМА́ЙЛО розм., СОНЮ́ГА розм., СОНЯ розм., СПАНЬКО́ розм. рідше. — Я думав, ти справжній рибалка, а ти сонько! (Ю. Збанацький); Лужицький висміяв його, що такий сплюх (О. Словник синонімів української мови