1. Словник української мови в 11 томах

сонях

СО́НЯХ, а, (про насіння) у, ч., розм. Те саме, що со́няшник.

Поле соняхів стривожено махає цупким листям, киває головами (Ю. Янов., II, 1954, 199);

На лавці.. сиділа руденька білка і, швидко цмокаючи язичком, вилузкувала сонях (Тич., І, 1957, 246);

Знову набрав [хлопець] з кишені соняху жменю (Головко, І, 1957, 365);

*У порівн. Мов сонях, квітне літо (Мал., Віщий голос, 1961, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонях — со́нях іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сонях — -а, (про насіння) -у, ч., розм. Те саме, що соняшник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сонях — СО́НЯХ, а, у, ч., розм. Те саме, що со́няшник. Поле соняхів стривожено махає цупким листям, киває головами (Ю. Яновський); На лавці .. сиділа руденька білка і, швидко цмокаючи язичком, вилузкувала сонях (П. Тичина); * У порівн. Мов сонях, квітне літо (А. Словник української мови у 20 томах
  4. сонях — СО́НЯШНИК (однорічна олійна рослина), СО́НЯХ розм. Розкішні соняшники погойдуються по обидва боки дороги (Ю. Яновський); По грядках — мак і квіти, І сонях золотів (А. Малишко). Словник синонімів української мови
  5. сонях — Сонях, -ха м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника. Словник української мови Грінченка