сонячність

СО́НЯЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до со́нячний 2 — 4.

Весела сонячність, блакить, тепло господарюють у світі (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 152);

В очах і сонячність уквітчаних полян Майнула, і поля як шовк зазеленіли (Рильський, Поеми, 1957, 23);

На його обличчя миттю набігла сонячність, воно стало щиропривітним (Загреб., День.., 1964, 199);

Сама вона теж була вся чистота, сонячність, усмішка природи (Гончар, Тронка, 1963, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонячність — со́нячність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сонячність — -ності, ж. Абстр. ім. до сонячний 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сонячність — СО́НЯЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до со́нячний 2–4. В очах і сонячність уквітчаних полян Майнула, і поля як шовк зазеленіли (М. Рильський); На його обличчя миттю набігла сонячність, воно стало щиропривітним (П. Словник української мови у 20 томах