1. Словник української мови в 11 томах

соняшниковий

СО́НЯШНИКОВИЙ, а, е. Прикм. до со́няшник.

Плахти аж горять, нитки виварені в соняшниковому цвіті, бузиновій ягоді, вільховій корі… (Горд., II, 1959, 19);

В’ється над дівчатами соняшниковий пилок, осідає на косинки, на руки, на лиця… (Гончар, Новели, 1954, 102);

— Ходімо танцювати,— сказав він їй, дихнувши в лице запахом тютюну, змішаного з запахом підсмажених соняшникових зернят (Тют., Вир, 1964, 128);

Гнув і я спину на його соняшникових плантаціях (Ковінька, Кутя.., 1960, 92);

// Зробл., вигот., зібраний і т. ін. з соняшника.

У низенькому сільському клубі блимав каганець, в якому потріскувала соняшникова олія (Воскр., Весна.., 1939, 14);

Приємна терпкуватість зразу їй підказала, з яких квіток носили його [мед] бджоли. — Соняшниковий? — Соняшниковий, самий свіжий (Стельмах, II, 1962, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соняшниковий — со́няшниковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. соняшниковий — -а, -е. Прикм. до соняшник. || Зробл., вигот., зібраний і т. ін. з соняшника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соняшниковий — СО́НЯШНИКОВИЙ, а, е. Прикм. до со́няшник. – Ходімо танцювати, – сказав він їй, дихнувши в лице запахом тютюну, змішаного з запахом підсмажених соняшникових зернят (Григорій Тютюнник); Гнув і я спину на його соняшникових плантаціях (О. Словник української мови у 20 томах
  4. соняшниковий — Со́няшнико́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. соняшниковий — Соняшниковий, -а, -е Изъ подсонечника, подсолнечный. Соняшникова олія. Лебед. у. Словник української мови Грінченка