соняшниковий
СО́НЯШНИКОВИЙ, а, е.
Прикм. до со́няшник.
– Ходімо танцювати, – сказав він їй, дихнувши в лице запахом тютюну, змішаного з запахом підсмажених соняшникових зернят (Григорій Тютюнник);
Гнув і я спину на його соняшникових плантаціях (О. Ковінька);
Соняшниковий цвіт;
// Зробл., вигот., зібраний і т. ін. з соняшника.
У низенькому сільському клубі блимав каганець, в якому потріскувала соняшникова олія (С. Воскрекасенко);
Приємна терпкуватість зразу їй підказала, з яких квіток носили його [мед] бджоли. – Соняшниковий? – Соняшниковий, самий свіжий (М. Стельмах);
Соняшникова халва.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соняшниковий — со́няшниковий прикметник Орфографічний словник української мови
- соняшниковий — -а, -е. Прикм. до соняшник. || Зробл., вигот., зібраний і т. ін. з соняшника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соняшниковий — Со́няшнико́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- соняшниковий — СО́НЯШНИКОВИЙ, а, е. Прикм. до со́няшник. Плахти аж горять, нитки виварені в соняшниковому цвіті, бузиновій ягоді, вільховій корі… (Горд. Словник української мови в 11 томах
- соняшниковий — Соняшниковий, -а, -е Изъ подсонечника, подсолнечный. Соняшникова олія. Лебед. у. Словник української мови Грінченка