1. Словник української мови в 11 томах

соняшничина

СОНЯШНИЧИ́НА, и, ж. Стеблина соняшника (у 1 знач.).

Лише де-не-де бовваніє похилена вітром тичка з соняшничини (Гончар, II, 1959, 389);

Ганяло хлоп’я на соняшничині по сільській куряній вулиці (Цюпа, Краяни, 1971, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соняшничина — соняшничи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. соняшничина — -и, ж. Стеблина соняшника (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соняшничина — СОНЯШНИЧИ́НА, и, ж. Стеблина соняшника (у 1 знач.). Лише де-не-де бовваніє похилена вітром тичка з соняшничини (О. Гончар); Ганяло хлоп'я на соняшничині по сільській куряній вулиці (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах