1. Словник української мови в 11 томах

сопливий

СОПЛИ́ВИЙ, а, е, розм.

1. У якого течуть з носа соплі.

Там воювали [селяни], не знали й за що, а тут діло ясне — за себе, за тих он блідих та сопливих, що злякано з вікон виглядають (Гончар, II, 1959, 20).

2. перен., зневажл. Дуже молодий, який не має досвіду, не вміє чогось робити.

— Ой ти, сопливий! та ти зроду не пас товару, кращого за свиней (Н.-Лев., І, 1956, 468);

— Ану зараз же піди викинь [гвинтівку] у річку!.. Ти ба який вояка сопливий! (Цюпа, Три явори, 1958, 27);

Санько.. аж закашлявся [від диму з самосаду] — ..У, сопливий!— з презирством глянув Оверко на нього (Головко, І, 1957, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сопливий — сопли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. сопливий — Шмаркатий, зашмарканий, соплякуватий; П. недосвідчений, зелений; ЯК ІМ. шмаркач, щеня, р. сопля, зап. сопляк. Словник синонімів Караванського
  3. сопливий — див. молодий Словник синонімів Вусика
  4. сопливий — -а, -е, розм. 1》 У якого течуть з носа соплі. 2》 перен., зневажл. Дуже молодий, який не має досвіду, не вміє чогось робити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сопливий — СОПЛИ́ВИЙ, а, е, розм. 1. У якого течуть з носа соплі; із соплями. Там воювали [селяни], не знали й за що, а тут діло ясне – за себе, за тих он блідих та сопливих, що злякано з вікон виглядають (О. Гончар). 2. перен., зневажл. Словник української мови у 20 томах
  6. сопливий — НЕДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який не має достатнього досвіду, знань, потрібних у чому-небудь), НЕСПОКУ́ШЕНИЙ підсил. рідше; НЕПІДГОТО́ВЛЕНИЙ (НЕПІДГОТО́ВАНИЙ), НЕНА́ВЧЕНИЙ (який не здобув потрібних знань, належної підготовки для чого-небудь); НЕБУВА́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. сопливий — Сопли́вий, -а, -е Сопливый. Хоч сопливый, так щасливий. Ном. № 1625. Словник української мови Грінченка