1. Словник української мови в 11 томах

сопляк

СОПЛЯ́К, а́, ч., розм.

1. Слиз, що виділяється з однієї ніздрі.

— Він, мамо, за те бив Маїйку, що ви йому пиїжка не спек’ї, — лепече маленький хлопчик з двома сопляками, що потекли з носа (Коцюб., І, 1955, 441).

2. перен., зневажл. Про молоду недосвідчену і невмілу людину, яку не поважають.

— Чому ти раніш за це не думав, сопляк ти паршивий? — злісно, з презирством промовила Рахіль, блиснувши на сина сердитими очима (Вас., II, 1959, 16);

— Хіба не казали тобі, сопляку, що спершу парубок повинен своє місце посісти поміж людей, звестися на власні, а тоді вже заводити собі посімейство? (Смолич, Мир.., 1958, 7);

— Не вірю я, щоб ви так моментально підняли руки перед цим.. сопляком (Шовк., Інженери, 1956, 398).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сопляк — сопля́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сопляк — -а, ч., розм. 1》 Слиз, що виділяється з однієї ніздрі. 2》 перен., зневажл. Про молоду недосвідчену і невмілу людину, яку не поважають. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сопляк — див. смаркач Словник чужослів Павло Штепа
  4. сопляк — СОПЛЯ́К, а́, ч., розм. 1. Слиз, що виділяється з однієї ніздрі. – Він, мамо, за те бив Маїйку, що ви йому пиїжка не спек'ї, – лепече маленький хлопчик з двома сопляками, що потекли з носа (М. Коцюбинський). 2. зневажл. Маленька дитина; хлопчик. Словник української мови у 20 томах
  5. сопляк — А, ч. Слабак, боягуз. А він гнівно кричав: «Сопляки! Спершу навчіться кашу їсти» (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  6. сопляк — ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. — шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́К діал. — Ви цього кавалера знаєте? — питаю.. — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П. Словник синонімів української мови
  7. сопляк — Сопляк, -ка м. = сопіль. Мнж. 7. Словник української мови Грінченка