сопляк
ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. — шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́К діал. — Ви цього кавалера знаєте? — питаю.. — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П. Панч); Ти гадаєш, єден дурню, що я тя любила, я такими смаркачами плоти городила (коломийка); — Я ж вас, тату, поборю. — Що?! — схопився Гордій.. — Так от же я тобі, сопляку, втру носа (Григорій Тютюнник); Данилко віднімав у багатьох сопліїв паску й крашанки (Ю. Яновський); — Ніхто вас пальцем не зачепить. — Спробувала б зачепити нас оця сопля (З. Тулуб); (Полікарп Іванович:) Що це за люди починають вилуплюватись? Ах ти віскряк! .. Да як у тебе язик повернувся таке вимовити? (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сопляк — сопля́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- сопляк — -а, ч., розм. 1》 Слиз, що виділяється з однієї ніздрі. 2》 перен., зневажл. Про молоду недосвідчену і невмілу людину, яку не поважають. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сопляк — див. смаркач Словник чужослів Павло Штепа
- сопляк — СОПЛЯ́К, а́, ч., розм. 1. Слиз, що виділяється з однієї ніздрі. – Він, мамо, за те бив Маїйку, що ви йому пиїжка не спек'ї, – лепече маленький хлопчик з двома сопляками, що потекли з носа (М. Коцюбинський). 2. зневажл. Маленька дитина; хлопчик. Словник української мови у 20 томах
- сопляк — А, ч. Слабак, боягуз. А він гнівно кричав: «Сопляки! Спершу навчіться кашу їсти» (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- сопляк — СОПЛЯ́К, а́, ч., розм. 1. Слиз, що виділяється з однієї ніздрі. — Він, мамо, за те бив Маїйку, що ви йому пиїжка не спек’ї, — лепече маленький хлопчик з двома сопляками, що потекли з носа (Коцюб., І, 1955, 441). 2. перен., зневажл. Словник української мови в 11 томах
- сопляк — Сопляк, -ка м. = сопіль. Мнж. 7. Словник української мови Грінченка