сопля

ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. — шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́К діал. — Ви цього кавалера знаєте? — питаю.. — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П. Панч); Ти гадаєш, єден дурню, що я тя любила, я такими смаркачами плоти городила (коломийка); — Я ж вас, тату, поборю. — Що?! — схопився Гордій.. — Так от же я тобі, сопляку, втру носа (Григорій Тютюнник); Данилко віднімав у багатьох сопліїв паску й крашанки (Ю. Яновський); — Ніхто вас пальцем не зачепить. — Спробувала б зачепити нас оця сопля (З. Тулуб); (Полікарп Іванович:) Що це за люди починають вилуплюватись? Ах ти віскряк! .. Да як у тебе язик повернувся таке вимовити? (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сопля — со́пля 1 іменник жіночого роду слиз, виділення з носа со́пля 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину зневажл., рідко Орфографічний словник української мови
  2. сопля — див. соплі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сопля — СО́ПЛЯ див. со́плі. Словник української мови у 20 томах
  4. сопля — І, ч. і ж. Морально і фізично слабка людина. Також див. сопляк. Словник сучасного українського сленгу
  5. сопля — СО́ПЛЯ див. со́плі. Словник української мови в 11 томах