1. Словник української мови в 11 томах

соратниця

СОРА́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до сора́тник.

Покохавши Івана, Ольга неминуче повинна була стати і стала його соратницею у тій боротьбі, яку розпочала тоді молода демократія Галичини (Кол., Терен.., 1959, 186);

Повагою і любов’ю українського народу до видатної діячки Комуністичної партії і Радянської держави, друга і соратниці Ілліча було сповнене вшанування 100-річного ювілею Н. К. Крупської (Вітч., 4, 1969, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соратниця — сора́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. соратниця — [соратниец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  3. соратниця — -і. Жін. до соратник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. соратниця — СОРА́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до сора́тник. Покохавши Івана, Ольга неминуче повинна була стати і стала його соратницею у тій боротьбі, яку розпочала тоді молода демократія Галичини (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах