соратниця
СОРА́ТНИЦЯ, і, ж.
Жін. до сора́тник.
Покохавши Івана, Ольга неминуче повинна була стати і стала його соратницею у тій боротьбі, яку розпочала тоді молода демократія Галичини (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соратниця — сора́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- соратниця — [соратниец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
- соратниця — -і. Жін. до соратник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соратниця — СОРА́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до сора́тник. Покохавши Івана, Ольга неминуче повинна була стати і стала його соратницею у тій боротьбі, яку розпочала тоді молода демократія Галичини (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах