1. Словник української мови в 11 томах

сорочачий

СОРО́ЧАЧИЙ, а, е. Прикм. до соро́ка.

Нишпорив [Сергійко] по чужих городах та садках, драв сорочачі гнізда, бився з дітворою (Тют., Вир, 1964, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сорочачий — соро́чачий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сорочачий — -а, -е. Прикм. до сорока. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сорочачий — СОРО́ЧАЧИЙ, а, е. Прикм. до соро́ка. Нишпорив [Сергійко] по чужих городах та садках, драв сорочачі гнізда, бився з дітворою (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. сорочачий — Соро́чачий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)