сороченька

СОРО́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до соро́чка 1, 2.

— До мене так привикло [дитя], що й матері не знало; було жінка стане надівать йому сороченьку, то воно од неї і рученятами, і ноженятами (Стор., І, 1957, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сороченька — соро́ченька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сороченька — -и, ж. Зменш.-пестл. до сорочка 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сороченька — СОРО́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш. до соро́чка 1, 2. – До мене так привикло [дитя], що й матері не знало; було жінка стане надівать йому сороченьку, то воно од неї і рученятами, і ноженятами (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  4. сороченька — Сороченька, -ки ж. ум. отъ сорочка. Словник української мови Грінченка