сороченька
СОРО́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до соро́чка 1, 2.
— До мене так привикло [дитя], що й матері не знало; було жінка стане надівать йому сороченьку, то воно од неї і рученятами, і ноженятами (Стор., І, 1957, 215).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сороченька — соро́ченька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сороченька — -и, ж. Зменш.-пестл. до сорочка 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сороченька — СОРО́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш. до соро́чка 1, 2. – До мене так привикло [дитя], що й матері не знало; було жінка стане надівать йому сороченьку, то воно од неї і рученятами, і ноженятами (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
- сороченька — Сороченька, -ки ж. ум. отъ сорочка. Словник української мови Грінченка