соснина

СОСНИ́НА, и, ж.

1. Окреме дерево сосни.

Самотня соснина в полі, бодай висока, але не довговічна й квола (Еллан, II, 1958, 67);

У затишку гіллястої, як дуб, соснини сів [Марко] на пень кимсь недавно зрубаного дерева (Чорн., Визвол. земля, 1959, 160);

// Деревина сосни.

Легіт з Карпат приносив запах соснини (Вітч., 4, 1965, 202);

// Гілка сосни.

Великі шиби уквітчалися.. сосниною, перистим папоротником, шовковою травою (Вас., І, 1959, 79).

2. збірн. Будівельний матеріал або дрова з сосни.

В землянці.. було тепло й чисто, як у добре доглянутій хаті, пахло присмаглою сосниною (Хор., Незакінч. політ, 1960, 73).

3. Сосновий гай, ліс; сосняк.

Зараз за селом… лісок, соснина… (Фр., IV, 1950, 185);

Поставали [Урущак та Нагорний] в соснині над крутим схилом (Горд., Дівчина.., 1954, 262).

4. Соснова колода або палиця.

Перечепився [Сидорчук] об соснину, яка лежала біля плоту, і мало не полетів сторч головою (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 158);

— Андрійку! Ось палиця.. Микола поплазував до ополонки, штовхаючи поперед себе соснину (Збан., Курил. о-ви, 1963, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соснина — сосни́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. соснина — (одна) сосна; ЗБ. соснова деревина; (ліс) сосняк, сосновий гай; ЖМ. соснова колода <�гілка, патик>; сосонка. Словник синонімів Караванського
  3. соснина — -и, ж. 1》 Окреме дерево сосни. || Деревина сосни. || Гілка сосни. 2》 збірн. Будівельний матеріал або дрова з сосни. 3》 Сосновий гай, ліс; сосняк. 4》 Соснова колода або палиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. соснина — СОСНИ́НА, и, ж. 1. Окреме дерево сосни. Самотня соснина в полі, бодай висока, але не довговічна й квола (В. Еллан-Блакитний); У затишку гіллястої, як дуб, соснини сів [Марко] на пень кимсь недавно зрубаного дерева (С. Чорнобривець); // Деревина сосни. Словник української мови у 20 томах