1. Словник української мови в 11 томах

сохлий

СО́ХЛИЙ, а, е. Який висох, став сухим.

Вітер прошумів поміж сохлою травою (Мирний, III, 1954, 62);

Ні сили віщої не дарувала доля, Ні слави славної мені не прирекла, І час мене змете, як сохле листя з поля (Рильський, І, 1960, 272).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сохлий — со́хлий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сохлий — див. худий Словник синонімів Вусика
  3. сохлий — -а, -е. Який висох, став сухим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сохлий — СО́ХЛИЙ, а, е. Який висох, став сухим. Вітер прошумів поміж сохлою травою (Панас Мирний); Ні сили віщої не дарувала доля, Ні слави славної мені не прирекла, І час мене змете, як сохле листя з поля (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах