спадок
СПА́ДОК¹, дку, ч. Те саме, що спа́дщина.
Спадок, котрий по кількох роках дістала його жінка, вирятував його від крайньої бідності (Фр., III, 1950, 72);
Ні родини, ні доброї людини. А якби оце тепер були після мене які спадки, де б та й родина набралась (Барв., Опов.., 1902, 353);
Стара батьківська оселя,.. спадок за вітром пішов, згорів (Ле, Ю. Кудря, 1956, 293);
— А се ж тобі навіщо? — питала я, показуючи на сулію.. — А се учительський спадок!.. Мій попередник тримав у сій сулії горілку, ну, а в мене вона, звісно, порожня стоїть (Л. Укр., III, 1952, 574);
З перемогою Великого Жовтня творчий спадок Шевченка стає об’єктом всебічного та глибокого, справді наукового дослідження (Літ. Укр., 9. III 1965, 2);
[Любов:] Спадок — се фатум,.. що мститься до чотирнадцятого коліна (Л. Укр., II, 1951, 13).
◊ Дістава́ти (діста́ти, бра́ти, взя́ти і т. ін.) у спа́док що — те саме, що Дістава́ти (діста́ти, бра́ти, взя́ти і т. ін.) у спа́дщину ( див. спа́дщина).
З минулого ми беремо собі в законний спадок тільки прогресивне, збагачуючи ним свою культурну скарбницю (Рильський, III, 1956, 209);
Дістава́тися (діста́тися, передава́тися, переда́тися, ма́ти і т. ін.) у спа́док (рідко у спа́дки) — те саме, що Дістава́тися (діста́тися, передава́тися, переда́тися, ма́ти і т. ін.) у спа́дщину ( див. спа́дщина).
Ніхто достеменно не знає, хто цей колодязь копав, у спадок від батьків, від дідів дістався він теперішнім чабанам (Гончар, Тронка, 1963, 55);
Дітям у спадок передаються лише природні задатки, які розвиваються в процесі навчання і трудової діяльності (Хлібороб Укр., 1, 1964, 42);
— Тільки й мав чоловік від батьків у спадки здоров’я, і те забрали, все висмоктали (Мур., Бук. повість, 1959, 104);
Залиша́ти (залиши́ти) у спа́док див. залиша́ти;
Перейма́ти (перейня́ти) в спа́док див. перейма́ти.
СПА́ДОК², дку, ч., рідко. Те саме, що спад¹ 1.
◊ Іти́ (йти, піти́) на спа́док — те саме, що Іти́ (йти, піти́, бу́ти, зверта́ти, зверну́ти і т. ін.) на спад ( див. спад¹).
Тепле літо йде на спадок, Осінь з хлібом на поріг (Мал., Серце.., 1959, 175).
Значення в інших словниках
- спадок — спа́док 1 іменник чоловічого роду спадщина спа́док 2 іменник чоловічого роду зменшення; занепад рідко Орфографічний словник української мови
- спадок — (по кому) майно, добро; (по батькові) батьківщина, (по дідові) дідизна, (по матері) материзна; (культурна) надбання <�культури>; (письменника) доробок; (минулого) наслідки, тягар, о. родима пляма. Словник синонімів Караванського
- спадок — див. багатство; спадщина Словник синонімів Вусика
- спадок — [спадок] -дку, м. (ў) -дку, мн. -дкие, -дк'іў Орфоепічний словник української мови
- спадок — I -дку, ч. Те саме, що спадщина. Діставати у спадок. Залишати у спадок. II -дку, ч., рідко. Те саме, що спад I 1). Іти на спадок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спадок — СПА́ДОК¹, дку, ч. Те саме, що спа́дщина. Спадок, котрий по кількох роках дістала його жінка, вирятував його від крайньої бідності (І. Франко); Ні родини, ні доброї людини. Словник української мови у 20 томах
- спадок — Падання Словник застарілих та маловживаних слів
- спадок — Сукупність майнових прав і зобов'язань покійного, які переходять до спадкоємців у процесі успадкування. Універсальний словник-енциклопедія
- спадок — СПА́ДЩИНА (майно і т. ін., що переходить від його власника до іншого), СПА́ДОК, НАЩА́ДОК розм.; БА́ТЬКІВЩИНА, МАТЕРИ́ЗНА, ДІДІВЩИНА, ДІДИ́ЗНА, БАБИ́ЗНА, ПРА́ДІДИЗНА заст., ПРА́ДІДІВЩИНА заст., О́ТЧИНА (ОТЧИ́ЗНА) заст., ВІТЦІ́ВЩИНА діал. Словник синонімів української мови
- спадок — Спа́док, спа́дку, в -дку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спадок — рос. наследство майно і гроші, що переходять до спадкоємців. Eкономічна енциклопедія
- спадок — Спадок, -дку м. Наслѣдство. Г. Барв. 364. К. ХП. 86. Не мавши спадку, не матимеш і упадку. Ном. Од якоїсь тітки у спадку йому достався. МВ. (О. 1862. І. 48). Иногда только во мн. ч. Мнж. 192. Словник української мови Грінченка