1. Словник української мови в 11 томах

спаплюжений

СПАПЛЮ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спаплю́жити.

Вона [партія] очолила боротьбу трудящих мас проти всіх видів експлуатації людини людиною, за національну і людську гідність трудящих, спаплюжену буржуазією і поміщиками (Ком. Укр., 1, 1959, 8);

Ні розмов, ні думок про кохання не буде. Споганене воно, спаплюжене, згадувати про нього гидко (Собко, Стадіон, 1954, 255).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спаплюжений — спаплю́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спаплюжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спаплюжити. || спаплюжено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спаплюжений — СПАПЛЮ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спаплю́жити. Ні розмов, ні думок про кохання не буде. Споганене воно, спаплюжене, згадувати про нього гидко (В. Собко); Загалом, оточуючий нас мовний простір вельми нагадує ту спаплюжену покидьками, відходами, екскрементами землю, по якій ступаємо (з газ.). Словник української мови у 20 томах