спаплюжений
СПАПЛЮ́ЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до спаплю́жити.
Ні розмов, ні думок про кохання не буде. Споганене воно, спаплюжене, згадувати про нього гидко (В. Собко);
Загалом, оточуючий нас мовний простір вельми нагадує ту спаплюжену покидьками, відходами, екскрементами землю, по якій ступаємо (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спаплюжений — спаплю́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спаплюжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спаплюжити. || спаплюжено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спаплюжений — СПАПЛЮ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спаплю́жити. Вона [партія] очолила боротьбу трудящих мас проти всіх видів експлуатації людини людиною, за національну і людську гідність трудящих, спаплюжену буржуазією і поміщиками (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах