1. Словник української мови в 11 томах

спацір

СПА́ЦІР, у, ч., діал. Прогулянка.

— Приходить неділя по розказі, всі [вояки] йдуть на спацір (Март., Тв., 1954, 421).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спацір — спа́цір іменник чоловічого роду прогулянка діал. Орфографічний словник української мови
  2. спацір — -у, ч., діал. Прогулянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спацір — СПА́ЦІР, у, ч., діал. Прогулянка. – Приходить неділя по розказі, всі [вояки] йдуть на спацір (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. спацір — ПРОГУ́ЛЯНКА (ходіння або катання для відпочинку, розваги), ГУЛЯ́ННЯ, ПРОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛЯНКА розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПРОХІ́ДКА (ПРОХО́ДКА) розм., ПРОГУ́ЛЬКА заст., ПРОМА́ШКА заст., жарт., ПРОМЕНА́Д заст., жарт., ПРОХІ́Д діал. Словник синонімів української мови
  5. спацір — Спа́цір, спацірува́ти, див. шпа́ци[і]р, шпаци[і]рува́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спацір — Спацір, -ру м. = спацера. Вийшла вона раз на спацір. Чуб. II. 133. Словник української мови Грінченка