1. Словник української мови в 11 томах

спацерувати

СПАЦЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Прогулюватися.

Купаюся рано, а потім сиджу в парку або йду спацерувати (Стеф., III, 1954, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спацерувати — Спацерува́ти: — гуляти [29] Словник з творів Івана Франка
  2. спацерувати — спацерува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. спацерувати — -ую, -уєш, недок., діал. Прогулюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спацерувати — див. шпацерувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. спацерувати — СПАЦЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Прогулюватися. Купаюся рано, а потім сиджу в парку або йду спацерувати (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  6. спацерувати — спацерува́ти (спацирува́ти, шпацерува́ти) прогулюватися, іти не поспішаючи (ср, ст): Ми “шпацерували” по засніженій вулиці Листопада (тепер Коновальця)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. спацерувати — ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИ зах., СПАЦЕРУВА́ТИ діал., ГАРДУВА́ТИ діал., ГУ́ЛІ дит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови