1. Словник синонімів української мови

спацерувати

ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИ зах., СПАЦЕРУВА́ТИ діал., ГАРДУВА́ТИ діал., ГУ́ЛІ дит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИ розм. (протягом певного часу); ФЛАНІ́РУВАТИ заст. (без діла, без мети). В найбільший вітер я все ж можу гуляти за горою в затишному місці (М. Коцюбинський); Шпацирував (чоловік) за ним по тому ж приморському бульвару (І. Ле); Купаюся рано, а потім сиджу в парку або йду спацерувати (В. Стефаник); До лісу почвалав (Еней), Де ґардовав (ґардував) Евандр з попами (І. Котляревський); Не плач, дитинко, гулі підемо (Словник Б. Грінченка); Грає музика, чути сміх, прогулюються пари (Ю. Яновський); Я проходжувався алеєю від хати до дороги, любуючись чудовим дощем (О. Кобилянська); — Чи не підете проходитись трохи по садку? (І. Нечуй-Левицький); Він спостерігав по-святковому одягнених севастопольців, що походжали в товаристві моряків (В. Кучер); — А! Розгулюєте? — зустрів мене в фойє бадьорий.. дідусь (П. Тичина); Дівчата красні, як калина; вигулюють між саньми (К. Гордієнко); Дзенькаючи шпорами і тягнучи величезні палаші на коліщатках, фланірували браві кавалергарди (Ф. Бурлака).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спацерувати — Спацерува́ти: — гуляти [29] Словник з творів Івана Франка
  2. спацерувати — спацерува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. спацерувати — -ую, -уєш, недок., діал. Прогулюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спацерувати — див. шпацерувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. спацерувати — СПАЦЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Прогулюватися. Купаюся рано, а потім сиджу в парку або йду спацерувати (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  6. спацерувати — спацерува́ти (спацирува́ти, шпацерува́ти) прогулюватися, іти не поспішаючи (ср, ст): Ми “шпацерували” по засніженій вулиці Листопада (тепер Коновальця)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. спацерувати — СПАЦЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Прогулюватися. Купаюся рано, а потім сиджу в парку або йду спацерувати (Стеф., III, 1954, 233). Словник української мови в 11 томах