1. Словник української мови в 11 томах

спечно

СПЕ́ЧНО. Присл. до спе́чний;

// у знач. присудк. сл.

Спечно було в степу коням і людям (Ю. Янов., II, 1958, 172);

Тепер загляньмо в термічний цех. Тут гартують інструмент.. В цеху спечно й шумно (Знання.., 1, 1970, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спечно — спе́чно присудкове слово спека незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. спечно — Присл. до спечний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спечно — СПЕ́ЧНО. Присл. до спе́чний; // у знач. присудк. сл. Спечно було в степу коням і людям (Ю. Яновський); Тепер загляньмо в термічний цех. Тут гартують інструмент .. В цеху спечно й шумно (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. спечно — Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ). Вх. Зн. 44. Словник української мови Грінченка