списатель
СПИСА́ТЕЛЬ, я, ч., іст. Те саме, що перепи́сувач.
[Ярослав (суворо):] Хто це такий? [Сильвестр:] Та це ж наш Свічкогас! Списатель книжний (Коч., П’єси, 1951, 31);
Як потрапив Кирило у кліть біля собору, де списателі сиділи та де за стіною книги лежали, про все забув (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 173).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- списатель — списа́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- списатель — -я, ч., іст. Те саме, що переписувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- списатель — СПИСА́ТЕЛЬ, я, ч., іст. Те саме, що перепи́сувач. [Ярослав (суворо):] Хто це такий? [Сильвестр:] Та це ж наш Свічкогас! Списатель книжний (І. Кочерга); Як потрапив Кирило у кліть біля собору, де списателі сиділи та де за стіною книги лежали, про все забув (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- списатель — ПЕРЕПИ́СУВАЧ іст. (той, хто переписував і упорядковував рукописні книги), ПИСЕ́ЦЬ, СПИСА́ТЕЛЬ заст. За невеликими конторками сидять, схилившись над книгами, кілька ченців — переписувачі (І. Словник синонімів української мови