списатель

ПЕРЕПИ́СУВАЧ іст. (той, хто переписував і упорядковував рукописні книги), ПИСЕ́ЦЬ, СПИСА́ТЕЛЬ заст. За невеликими конторками сидять, схилившись над книгами, кілька ченців — переписувачі (І. Кочерга); Ярослав Мудрий зібрав писців, які перекладали з грецької і написали багато книжок, що зберігаються в церкві святої Софії (з журналу); Як потрапив Кирило у кліть біля собору, де списателі сиділи та де за стіною книги лежали, про все забув (А. Хижняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. списатель — списа́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. списатель — -я, ч., іст. Те саме, що переписувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. списатель — СПИСА́ТЕЛЬ, я, ч., іст. Те саме, що перепи́сувач. [Ярослав (суворо):] Хто це такий? [Сильвестр:] Та це ж наш Свічкогас! Списатель книжний (І. Кочерга); Як потрапив Кирило у кліть біля собору, де списателі сиділи та де за стіною книги лежали, про все забув (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  4. списатель — СПИСА́ТЕЛЬ, я, ч., іст. Те саме, що перепи́сувач. [Ярослав (суворо):] Хто це такий? [Сильвестр:] Та це ж наш Свічкогас! Списатель книжний (Коч. Словник української мови в 11 томах