1. Словник української мови в 11 томах

сплямлений

СПЛЯ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сплями́ти.

Видко було великий стіл, накритий червоним сукном, страшенно сплямленим чорнилом (Л. Укр., III, 1952, 557);

— Мені здається, що я сповнив би десять раз більший гріх, якби подав йому руку, якби дружньо стиснув ту руку, сплямлену найтяжчим злочином (Фр.. IV, 1950, 235);

// У знач. прикм.

— Я не хочу ставати на заваді між ним і його родиною. Коли моя сплямлена особа заважує [заважає] кому… (Март., Тв., 1954, 449).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплямлений — спля́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. сплямлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до сплямити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сплямлений — СПЛЯ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до сплями́ти. Видко було великий стіл, накритий червоним сукном, страшенно сплямленим чорнилом (Леся Українка); – Мені здається, що я сповнив би десять раз більший гріх, якби подав йому руку, якби дружньо стиснув ту руку... Словник української мови у 20 томах