1. Словник української мови в 11 томах

сповільнювати

СПОВІ́ЛЬНЮВАТИ, юю, юєш і рідко СПОВІЛЬНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПОВІ́ЛЬНИТИ, ню, ниш, док., перех. Робити повільнішим, зменшувати швидкість чого-небудь.

Холодна або занадто гаряча вода чи молоко дуже сповільнюють або зовсім припиняють життєдіяльність дріжджів (Укр. страви, 1957, 300);

Коні сповільнили біг, а потім перейшли на звичайний крок (Томч., Жменяки, 1964, 62);

Перед вченими стоїть завдання сповільнити реакцію ядерного синтезу до такої міри, щоб вона проходила спокійно, повністю підкоряючись волі людини (Наука.., 11, 1961, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповільнювати — спові́льнювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. сповільнювати — (крок) стишувати, при-, вкорочувати, (швидкість) ГАЛЬМУВАТИ; п! БАРИТИСЯ; бар. уповільнювати. Словник синонімів Караванського
  3. сповільнювати — [споув’іл'н'уватие] -н'уйу, -н'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. сповільнювати — -юю, -юєш і рідко сповільняти, -яю, -яєш, недок., сповільнити, -ню, -ниш, док., перех. Робити повільнішим, зменшувати швидкість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сповільнювати — СПОВІ́ЛЬНЮВАТИ, юю, юєш і рідко СПОВІЛЬНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПОВІ́ЛЬНИТИ, ню, ниш, док., кого, що. Робити повільнішим, зменшувати швидкість чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  6. сповільнювати — ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ)... Словник синонімів української мови