сповільнювати

ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ), СПОВІ́ЛЬНЮВАТИ, ЗДЕ́РЖУВАТИ розм., ПРОВОЛІКА́ТИ розм. — Док.: затри́мати, заде́ржати, стри́мати, утри́мати (втри́мати), притри́мати, загальмува́ти, упові́льнити (впові́льнити), спові́льнити, зде́ржати, проволокти́, опізни́ти заст. Затримувати суспільний розвиток; Глибокий яр, прудкий потік мене щомить задержують (Уляна Кравченко); — Природа речей двоїста, і ці самі звички, що надають сталості нашому життю.. разом з тим гальмують наш поступ до вищих життєвих форм (В. Підмогильний); Наче хтось навмисне підсунув йому такий волохатий папір, що перо раз у раз надибує на якісь горбки, чіпляється і уповільнює лет мислі (Н. Рибак). — Пор. 1. зупиня́ти, 1. стри́мувати, 1. упові́льнювати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповільнювати — спові́льнювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. сповільнювати — (крок) стишувати, при-, вкорочувати, (швидкість) ГАЛЬМУВАТИ; п! БАРИТИСЯ; бар. уповільнювати. Словник синонімів Караванського
  3. сповільнювати — [споув’іл'н'уватие] -н'уйу, -н'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. сповільнювати — -юю, -юєш і рідко сповільняти, -яю, -яєш, недок., сповільнити, -ню, -ниш, док., перех. Робити повільнішим, зменшувати швидкість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сповільнювати — СПОВІ́ЛЬНЮВАТИ, юю, юєш і рідко СПОВІЛЬНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПОВІ́ЛЬНИТИ, ню, ниш, док., кого, що. Робити повільнішим, зменшувати швидкість чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  6. сповільнювати — СПОВІ́ЛЬНЮВАТИ, юю, юєш і рідко СПОВІЛЬНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПОВІ́ЛЬНИТИ, ню, ниш, док., перех. Робити повільнішим, зменшувати швидкість чого-небудь. Словник української мови в 11 томах