1. Словник української мови в 11 томах

сповіщатися

СПОВІЩА́ТИСЯ, а́ється, недок.

1. про кого— що, також із спол. що. Повідомлятися, ставати відомим.

— Ні, ти послухай, що тут сповіщається! — гукнув захоплено Орест (Досв., Вибр., 1959, 285);

Ярослав одержав з дому листа, в якому сповіщалось, що Ольга в супроводі батька приїде до Львова на новорічний бал (Кол., Терен.., 1959, 166);

// безос.

Це був лист-сповідь, лист серця, в котрому Пашу сповіщалося про попереднє життя Герасима Львовича (Ю. Янов., II, 1954, 68).

2. Пас. до сповіща́ти.

По гучномовцях сповіщається весь цех, хто і як працював минулі 60 хвилин, яких добився показників, скільки прокатав металу понад завдання (Рад. Укр., 3.I 1971, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповіщатися — сповіща́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сповіщатися — -ається, недок. 1》 про кого – що, також із спол. що. Повідомлятися, ставати відомим. || безос. 2》 Пас. до сповіщати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сповіщатися — СПОВІЩА́ТИСЯ, а́ється, недок. 1. про кого – що, також із спол. що. Повідомлятися, ставати відомим. – Ні, ти послухай, що тут сповіщається!... Словник української мови у 20 томах