спокушення

СПОКУ́ШЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. спокуси́ти, спокуша́ти.

Мирний в оповіданні «Лихий попутав» не минав і вузькоінтимного життя своєї героїні, в межах розумного показав її перше почуття кохання, і сцени спокушення, і любощі, і почуття в стані вагітності, пологів та ін. (Рад. літ-во, 12, 1968, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спокушення — споку́шення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. спокушення — -я, с., рідко. Дія за знач. спокусити, спокушати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спокушення — СПОКУ́ШЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. спокуси́ти, спокуша́ти. Мирний в оповіданні “Лихий попутав” не минав і вузькоінтимного життя своєї героїні, в межах розумного показав її перше почуття кохання, і сцени спокушення, і любощі, і почуття в стані вагітності, пологів та ін (із журн.). Словник української мови у 20 томах