спокушений
СПОКУ́ШЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до спокуси́ти.
У вітринах книжкових крамниць час від часу бачив [М. Гоголь] книжки про Україну. Спокушений назвою, купив збірку українських пісень Максимовича (Полт., Повість.., 1960, 433).
2. у знач. прикм. Якого спокусили, який піддався спокусі.
Гримлять тривожно фанфари й барабани.. Кінець виставі, що показала спокушеного Йосифа (Ю. Янов., II, 1958, 21).
3. у знач. прикм., у чому, рідко. Те саме, що досві́дчений.
Не минуло ще й року з часу заснування трупи [«Товариство»], як вона наважилася показатися перед спокушеними у сценічному мистецтві глядачами (Життя Саксаганського, 1957, 73).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спокушений — споку́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спокушений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спокусити. 2》 у знач. прикм. Якого спокусили, який піддався спокусі. 3》 у знач. прикм., у чому, рідко. Те саме, що досвідчений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спокушений — СПОКУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до спокуси́ти. У вітринах книжкових крамниць час від часу бачив [М. Гоголь] книжки про Україну. Спокушений назвою, купив збірку українських пісень Максимовича (О. Словник української мови у 20 томах
- спокушений — ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. Словник синонімів української мови