спокушений

споку́шений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спокусити.

2》 у знач. прикм. Якого спокусили, який піддався спокусі.

3》 у знач. прикм., у чому, рідко. Те саме, що досвідчений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спокушений — споку́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спокушений — СПОКУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до спокуси́ти. У вітринах книжкових крамниць час від часу бачив [М. Гоголь] книжки про Україну. Спокушений назвою, купив збірку українських пісень Максимовича (О. Словник української мови у 20 томах
  3. спокушений — ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. Словник синонімів української мови
  4. спокушений — СПОКУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спокуси́ти. У вітринах книжкових крамниць час від часу бачив [М. Гоголь] книжки про Україну. Спокушений назвою, купив збірку українських пісень Максимовича (Полт., Повість.., 1960, 433). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах