1. Словник української мови в 11 томах

спопеління

СПОПЕЛІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. спопелі́ти.

Що чекає її у майбутньому? В душі було спопеління і порожнеча (Тулуб, Людолови, II, 1957, 238).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спопеління — спопелі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спопеління — -я, с. Дія і стан за знач. спопеліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спопеління — СПОПЕЛІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. спопелі́ти. Що чекає її у майбутньому? В душі було спопеління і порожнеча (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах