1. Словник української мови в 11 томах

спорити

СПО́РИТИ, рю, риш, недок.

1. розм. Те саме, що спереча́тися.

Знала [Стеха] натуру свого старого, що коли що надумав, то хоч спор, хоч лайся, а вже він від свого не відступиться (Кв.-Осн., II, 1956, 128);

Як не спорила Марина Карповна з чоловіком, але знала, що вже коли він чого захотів, то не переспориш (Мирний, І, 1954, 154);

[Романюк:] Людина він заслужена, при орденах, але треба людям правду сказати. З ким не зустрінеться, зразу спорить і, як щось не по-його — вилає (Корн., II, 1955, 202).

2. перен. Змагатися, не поступатися у чому-небудь.

Кінь ірже, та не говоре [говорить], Тільки з вітром в гоні споре [спорить], Тільки землю б’є в одвіт, Не жаліючи копит (Щог., Поезії, 1958, 442).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спорити — спо́рити дієслово недоконаного виду сперечатися Орфографічний словник української мови
  2. спорити — I сп`орити-рю, -риш, недок. 1》 розм. Те саме, що сперечатися. 2》 перен. Змагатися, не поступатись у чому-небудь. II спор`ити-рю, -риш, недок., заст. 1》 перех. Примножувати. 2》 неперех. Сприяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спорити — Сперечатися, зісперечуватися, зісперечитися, позісперечуватися, насперечуватися, насперечитися, понасперечуватися, пересперечуватися, пересперечитися, попересперечуватися, посперечуватися, посперечитися, перечити, заперечувати, заперечити... Словник чужослів Павло Штепа
  4. спорити — СПО́РИТИ, рю, риш, недок. 1. розм. Те саме, що спереча́тися. Знала [Стеха] натуру свого старого, що коли що надумав, то хоч спор, хоч лайся, а вже він від свого не відступиться (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. спорити — СПЕРЕЧА́ТИСЯ (заперечувати кому-небудь, не погоджуватися з кимось у чому-небудь), СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ розм., СПО́РИТИ розм., СПО́РИТИСЯ розм., СПИНЧА́ТИСЯ розм., СПРАВДО́ВУВАТИСЯ розм., СПРА́ВДУВАТИСЯ розм., ПЕРЕ́ЧИТИСЯ діал., ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. спорити — Спори́ти, -рю́, -ри́ш гл. Умножать, прибавлять, увеличивать. Спори, Боже, хліба-соли і всього доволі. Ном. № 12062. 2) Споспѣшествовать, благопріятствовать. Хай вам Бог спорить. Г. Барв. 221. Словник української мови Грінченка