1. Словник української мови в 11 томах

спотайна

СПО́ТАЙНА, СПО́ТАЙНЯ, СПО́ТАННЯ, присл., розм.

1. Крадькома, потай, щоб інші не бачили, не чули, не знали; нишком.

Вона вже щось різала, міряла, тулила клейстером докупи, але робила все те не на столі, а спотайна, у себе на колінах (Л. Янов., І, 1959, 330);

— І спотайня слизьке шипіло зло: Коли б я був один, — лише б для мене ниви Гойдали колосом! (Рильський, Поеми, 1957, 27);

[Кирпа:] Музиченко лавку завів. [Меланія Григорівна:] Що ти кажеш, коли ж це він поспів? [Кирпа:] Поспів. Оборудовав [оборудував] все спотання (Кроп., IV, 1959, 208).

2. Несподівано, раптом.

Єремія зітхнув важко, спотання схопився з подушки і сів на ліжку (Н.-Лев., VII, 1966, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спотайна — спо́тайна прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. спотайна — див. таємно Словник синонімів Вусика
  3. спотайна — спотайня, спотання, присл., розм. 1》 Крадькома, потай, щоб інші не бачили, не чули, не знали; нишком. 2》 Несподівано, раптом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спотайна — СПО́ТАЙНА, СПО́ТАЙНЯ, СПО́ТАННЯ, присл., розм. 1. Крадькома, потай, щоб інші не бачили, не чули, не знали; нишком. Вона вже щось різала, міряла, тулила клейстером докупи, але робила все те не на столі, а спотайна, у себе на колінах (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. спотайна — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови