спотайна

ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм., ТАЙКОМА́ розм., ПОТАЙКО́М розм., ПО́ТАЙКИ розм., ПО́ТАЙЦІ розм., ПОТАЄ́МКИ розм., ПОТАЄ́МЦІ розм., СПО́ТАЙНА (СПО́ТАЙНЯ) (СПО́ТАННЯ) розм., ТИХЦЕ́М розм., ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ (НИ́ШКОМ-ТИШКОМ) розм., СПІДТИ́ХА-ТИ́ХА розм., ПО́КРАДЬКИ розм., КРА́ДЬКИ розм., КРА́ДЬКОМ розм., ПОТАЄ́НЦІ розм., ПО́ТАЙНО розм., КРИТКОМА́ діал., НА́ЗИРКОМ діал., ПО́ЗИ́РЦІ діал., СПО́ТИНЬГА діал.; ІНКО́ГНІТО (не відкриваючи свого імені). Життя Лазареве круто змінилось ще з тої ночі, як його потай од усіх забрали з тюрми і посадили в вагон (М. Коцюбинський); Відчуття таке, ніби хтось тут є, хтось дихає потаємно в цій напівтемряві, за одними з дверей (Ю. Андрухович); Таємно від Франки собі в зяті вона мітила багацького сина Юрка Хомаху (С. Чорнобривець); Огей одриває погляд від Аксель, яка про щось таємниче шепотілася з Суворим (О. Досвітній); Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха, а ми двоє, серце моє, любімося стиха (пісня); Якось-то мати нишком од батька продали мішок борошна (Грицько Григоренко); — Сиджу я під вербою, стережу рушники та крадькома од хазяйки вишиваю хмелем собі сорочку (І. Нечуй-Левицький); Він пішов за Іссою назирці, не хотів, щоб вона його помітила (П. Загребельний); Мандрівник поклав свого клунка, вечеряє, а сам назирцем все дивиться на господиню (Ф. Малицький); Він про щось по-змовницьки пошептався з Хаєцьким, переморгнувся, потім обидва шугнули кудись (О. Гончар); — Чоловік у нужді знав, що ніхто йому нічого не дасть, він тихенько і взяв... (Г. Квітка-Основ'яненко); Помолився (Максим) заходовому сонцю так, як молилися його діди й прадіди, як молився тайком і його батько (І. Франко); Так старенький із старою День у день сварився, А козак із їх дочкою Тайкома любився (П. Куліш); Прийшов козак до дівчини вечорком Та й проситься у дівчини потайком (пісня); — Наші товариші, потайки від фашистів, харчі збирають, то на кухні вкрадуть, то на складі, то випросять і потім таємно розносять хворим, виснаженим (А. Хижняк); (Мартіан:) На тії кошти, що мав би я потратити, щоб двір сей тобі вже не пустинею здавався, я помагаю потаємки вбогим (Леся Українка); Думала (Одарка) десь у бур'яні спотайна у якого-небудь маленького дівчатка навчитися (вишивати) (Л. Яновська); Мати йому давала (гроші) та й брав тихцем від батька (Лесь Мартович); Двадцять вісім літ прожив Ігор, а ніколи не носив за пазухою каменюк, ні на кого не нападав тишком (Ю. Шовкопляс); Ковалишину хату, кузню і кусень городу купив тишком-нишком Микита (П. Козланюк); Ні, я не буду спочивати, Бо й ти приснишся. І в малий Райочок мій спідтиха-тиха Підкрадешся, наробиш лиха... (Т. Шевченко); Не захотів (Валерій), щоб вона прийшла до полустанку, виїхав покрадьки (Ю. Мушкетик); Хоч і не гарно крадьки (втікати), але що ж, як інакше не можна (Г. Хоткевич); І про любовні муки з юнаком Він розмовляти розпочав крадьком (переклад М. Бажана); Не довго думавши, вони забрали все своє добро і перевезлися потаєнці з Мессіни до Неаполя (переклад М. Лукаша); (Лавро:) Поганий час настав! Завод, мов павутиною павук, Кати потайно оточили скрізь (Є. Кротевич); — Не чуже ж я візьму, а своє. Коли не дають самі, треба криткома брати (Б. Грінченко); Пішов (Гриць); а я за ним назирком (Марко Вовчок); Тим часом, як Митрофан щось прогугукає, саме там, із жита, спотиньга й вирине двоє сумних призабутих слів — туман дрижить (В. Швець); Ніхто не знав, ніхто не чув, І нагло в місті дзвін загув, Міністр інкогніто прибув (О. Олесь).

РА́ПТОМ (так швидко, що ніхто й не сподівався), РАПТО́ВО, НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНЕНА́ЦЬКА, ВРАЗ (УРАЗ), ВІДРА́ЗУ, НАРА́З, РА́ЗОМ, НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО, НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, НЕГА́ДАНО-НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО-НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНА́ГЛА розм., НА́ГЛО розм., ПРИ́ТЬМОМ (ПРИ́ТЬМА) розм., ЗНІЧЕ́В'Я розм., СПО́ТАЙНА (СПО́ТАЙНЯ) розм., СПО́ТАННЯ розм., ЗНЕ́БАЧКИ діал., ЗНЕО́БАЧКА діал., НАЛО́ПОМ діал., НАГА́ЛЬНО заст. І раптом — неждано-негадано — На білих полотнах об'яв Уразливе слово "Відкладено" Данило-завклуб написав (С. Олійник); Дощ згас так само раптово, як і напустився (О. Гончар); Коли це несподівано одчинились двері (І. Нечуй-Левицький); Зненацька пролунав громовий вибух (О. Гончар); — Слухай ти! — загомонів він до Дениса, що той ураз спинився (М. Коцюбинський); В долині відразу зашуміло млинове колесо (М. Стельмах); Я зірвав рум'яне яблуко, надкусив, і його смак нараз пробудив у мені спогад про дитинство (Є. Гуцало); Думки його повернулися назад і перенесли його разом на степ (Панас Мирний); Ми переболіли сеє горе, що спостигло нас так неждано (Г. Хоткевич); Заручилась вона з Яковом Поліщуком, а того негадано віддано у москалі (Марко Вовчок); На третій день після обіду неждано-негадано убігла Христя у хату (Панас Мирний); Що я таке зробив тобі, що ти негадано-неждано від мене одвернувся?.. (І. Карпенко-Карий); Знагла все рушило навкруги й загуло. В маленькі дзвіночки вдарили струмки, застугоніли потоки (С. Васильченко); Дзвін нагло змовкає... (П. Колесник); Вечір впав притьмом, ніби в одну хвилину (Ю. Збанацький); Знічев'я постріл, що пролунав край дороги, тріпонув її тіло, і качка рвучко підвела голову (О. Досвітній); — І спотайня слизьке шипіло зло: Коли б я був один, — лише б для мене ниви Гойдали колосом! (М. Рильський); Ольга спотання скочила, сама не знаючи куди (І. Нечуй-Левицький); Олександра нарвала липчиці і знебачки кинула її Іванові на голову (М. Коцюбинський); Біжу на вгород і знеобачка німця вздріла (О. Копиленко); Як сніг на голову, налопом приїхала до генерала його сестра (М. Кропивницький); Трохи мінорні звуки останніх рядків (пісні) зараз нагально обривалися (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спотайна — спо́тайна прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. спотайна — див. таємно Словник синонімів Вусика
  3. спотайна — спотайня, спотання, присл., розм. 1》 Крадькома, потай, щоб інші не бачили, не чули, не знали; нишком. 2》 Несподівано, раптом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спотайна — СПО́ТАЙНА, СПО́ТАЙНЯ, СПО́ТАННЯ, присл., розм. 1. Крадькома, потай, щоб інші не бачили, не чули, не знали; нишком. Вона вже щось різала, міряла, тулила клейстером докупи, але робила все те не на столі, а спотайна, у себе на колінах (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. спотайна — СПО́ТАЙНА, СПО́ТАЙНЯ, СПО́ТАННЯ, присл., розм. 1. Крадькома, потай, щоб інші не бачили, не чули, не знали; нишком. Вона вже щось різала, міряла, тулила клейстером докупи, але робила все те не на столі, а спотайна, у себе на колінах (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах