спотворювати

СПОТВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОТВО́РИТИ, рю, риш, док., перех.

1. Надавати кому-, чому-небудь неприємного, непривабливого вигляду.

Завжди здається, що вона розпатлана, та це не тільки не спотворює її, а навпаки — надає їй якоїсь моторошної приваби (Перв., Опов.., 1970, 105);

Високий [Горпищенко], стрункий, у піхотинських чоботях і ватнику, в сірій кубанці на голові. Але навіть ця форма не могла спотворити легкої, рухливої постаті підтягнутого військового моряка (Кучер, Голод, 1961, 124);

// Позбавляючи природного вигляду, робити негарним, потворним (обличчя та його частини).

Тавро заздрості і розгубленості спотворювало його [обличчя Хоми] (Рибак, Час.., 1960, 737);

Найдужче Максима вразили її очі. Божевільна лють спотворювала їх (Ткач, Арена, 1960, 78);

Жорстока посмішка на мить спотворила його лагідне обличчя (Кач., II, 1958, 433);

— І отаке віспа та наробила! І осиротила, сердешну, і отак на увесь вік спотворила! (Головко, А. Гармаш, 1971, 285).

2. Робити непридатним для вжитку, використання; псувати, нівечити;

// Робити неповноцінним у моральному відношенні.

Капіталістичний поділ праці спотворює людей (Ком. Укр., 6, 1961, 54);

// Негативно впливаючи, порушувати нормальний хід чого-небудь.

Лише соціалізм і комунізм, вчили К. Маркс і Ф. Енгельс, повністю звільняють літературу і мистецтво від усього, що гальмувало і спотворювало їх розвиток при капіталізмі (Рад. літ-во, 3, 1964, 25);

Мені спотворила життя Злочинна чарівниця; Але я маю пречуття, Що верне всю красу життя Мені одна зірниця (Вороний, Вибр., 1959, 169).

3. перен. Подавати, показувати що-небудь у неправильному, перекрученому вигляді.

Народний великий поет Шевченко багато витерпів після своєї смерті від фальсифікаторів, від буржуазних націоналістів, від шпіонів і диверсантів, які в своїх інтересах спотворювали образ українського генія (Тич., III, 1957, 82);

Ревізіонізм перекручує марксистсько-ленінське вчення, спотворює досвід соціалістичного будівництва (Ком. Укр., 1, 1969, 22);

Буржуазні політики, реакціонери, зрадники робітничого класу зацікавлені в тому, щоб спотворити істину і водночас створити видимість правильності своїх міркувань (Логіка, 1953, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спотворювати — спотво́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спотворювати — (риси) викривляти, ок. потворити; (мову) калічити, нівечити, псувати; (зміст) перекручувати. Словник синонімів Караванського
  3. спотворювати — див. балувати Словник синонімів Вусика
  4. спотворювати — -юю, -юєш, недок., спотворити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Надавати кому-, чому-небудь неприємного, непривабливого вигляду. || Позбавляючи природного вигляду, робити негарним, потворним (обличчя та його частини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спотворювати — СПОТВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОТВО́РИТИ, рю, риш, док., кого, що. 1. Надавати кому-, чому-небудь неприємного, непривабливого вигляду. Словник української мови у 20 томах
  6. спотворювати — ВИКРИВЛЯ́ТИ (надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін.), ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКО́ШУВАТИ, СПОТВО́РЮВАТИ, СКОСОБО́ЧУВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  7. спотворювати — Спотво́рювати, -во́рюю, -во́рюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)