1. Словник української мови в 11 томах

справунок

СПРАВУ́НОК, нку, ч., розм.

1. Дрібні справи.

Я ще й втомлена дуже тепер, — все-таки приходилось бігати за справунками різними, а мені біганина дарма не дається (Л. Укр., V, 1956, 106);

Там, у місті, не зуміло його ніщо довше задержати, як скоро упорався [Івоніка].. із своїми справунками (Коб., II, 1956, 188).

2. Речі, пожитки і т. ін.

Ще незношені вовняні порти, міцні ремінні постоли, корзно доброго тонкого хутра поверх лляної сорочки — весь справунок ще від Родима (Загреб., Диво, 1968, 77);

Зібрала [Мальва] до вузлика свої справунки (найцінніше вже загодя перенесла до матері), замкнула хату й.. пішла до стайні забирати коня (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справунок — Дрібна справа, діло [IV] — Справунок у галицьких говірках, як і в польській мові (sprawunek), не значить «дрібна справа, діло» (538), а «дрібна купівля або дрібна покупка»23. Поряд із справунком у багатьох говірках Галичини вживається також орудка. [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. справунок — справу́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. справунок — Справу́нок. Справа, господарська потреба. Івоніка вертав додому [...], там, у місті, не зуміло його ніщо довше задержати, як скоро упорався раз із своїми справунками (Коб., Земля, 426); Я роблю все в найспокійніший спосіб, що лиш хата вимагає. Українська літературна мова на Буковині
  4. справунок — -нку, ч., розм. 1》 Дрібні справи. 2》 Речі, пожитки тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. справунок — СПРАВУ́НОК, нку, ч., розм. 1. Дрібні справи. Я ще й втомлена дуже тепер, – все-таки приходилось бігати за справунками різними, а мені біганина дарма не дається (Леся Українка); Там, у місті, не зуміло його ніщо довше задержати... Словник української мови у 20 томах
  6. справунок — справу́нок справа (ст): Самозрозуміло, що від першого дня нашого знайомства мій неоціненний пан інструктор воєнним порядком іменував мене своїм особистим чурою, чи то пак побігущим для всяких справунків (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. справунок — I. СПРА́ВА (якесь коло обов'язків кого-небудь, окреме завдання і т. ін.), РОБО́ТА, ДІ́ЛО розм., ІНТЕРЕ́С розм. заст.; СПРАВУ́НОК розм., ОРУ́ДКА діал. (перев. дрібна, незначна справа). Словник синонімів української мови