спрацьований

СПРАЦЬО́ВАНИЙ, а, е.

1. Який спрацювався.

Вони [діти] — це її геть спрацьоване серце, що перемучилось їхніми вітрянками та коклюшами, переболіло за їхні двійки й закохання (Мур., Свіже повітря.., 1962, 62).

2. Дуже ослаблений, знесилений тривалою або тяжкою працею.

От стоїть перед машиною маленька, спрацьована жінка, і важкі сухі руки її безвільно опущені до землі (Собко, Нам спокій.., 1959, 76);

Бачив [Дмитро] матір свою. Спрацьовану, з потрісканими од негоди і праці руками, що стільки переробила роботи на своєму віку (Стельмах, II, 1962, 381);

Колись вони [рибаки] на тихім узбережжі, Засмучені, спрацьовані, худі, У човнах засипали (Павл., Пальм. віть, 1962, 10);

// Перейнятий утомою (про руки, ноги і т. ін.).

Вона стиснула кулаки й підняла вгору руки — ці рідні, сухі, спрацьовані руки матері, які так хочеться цілувати і плакати над ними від ніжності (Донч., VI, 1957, 480);

Виходили [люди] на шлях, спрацьованими, натрудженими руками обнімали воїнів-визволителів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 121).

3. спец. Який став непридатним внаслідок тривалого користування.

Довелося замінити спрацьоване долото на алмазне (Цюпа, Краяни, 1971, 154);

До болю Розенберг любив свій завод. Зовсім же не старі ще ці корпуси, не спрацьована апаратура (Шовк., Інженери, 1956, 76);

Спрацьовані зуб’я граблів відтягують або заміняють новими (Механ. і електриф.., 1953, 153).

4. спец. Який після використання, застосування втратив потрібні якості, властивості і став непридатним; відпрацьований.

Викидаючи в небо пухнасті фонтанчики спрацьованої пари, до депо повільно підійшов потужний паровоз (Веч. Київ, 25.I 1963, 2).

Спрацьо́ваний газ — газ, що виділяється при згорянні пального (в машині, апараті і т. ін.).

Від 50 до 90 відсотків шкідливих речовин у повітрі утворюють спрацьовані автомобільні гази (Знання.., 11, 1971, 12).

СПРАЦЬО́ВАНИЙ², а, е. Який спрацювався з ким-небудь, досяг повного порозуміння, узгодженості в роботі з кимсь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спрацьований — спрацьо́ваний 1 дієприкметник знесилений; зношений; відпрацьований спрацьо́ваний 2 прикметник який досяг порозуміння з кимсь у роботі Орфографічний словник української мови
  2. спрацьований — I -а, -е. 1》 Який спрацювався. 2》 Дуже ослаблений, знесилений тривалою або тяжкою працею. || Перейнятий утомою (про руки, ноги і т. ін.). 3》 спец. Який став непридатним внаслідок тривалого користування. 4》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спрацьований — СПРАЦЬО́ВАНИЙ¹, а, е. 1. Який спрацювався. Вони [діти] – це її, геть спрацьоване серце, що перемучилось їхніми вітрянками та коклюшами, переболіло за їхні двійки й закохання (І. Муратов). 2. Дуже ослаблений, знесилений тривалою або тяжкою працею. Словник української мови у 20 томах
  4. спрацьований — СПРАЦЬО́ВАНИЙ (який після застосування, використання втратив попередні якості, став непридатним), ВІДПРАЦЬО́ВАНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (перев. про механізми, інструмент і т. ін.). Спрацьований газ; Спрацьовані агрегати; Відпрацьоване масло; Відпрацьована пара; Зношене устаткування; Зношені деталі. Словник синонімів української мови
  5. спрацьований — Спрацьо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)