спрацьований

СПРАЦЬО́ВАНИЙ¹, а, е.

1. Який спрацювався.

Вони [діти] – це її, геть спрацьоване серце, що перемучилось їхніми вітрянками та коклюшами, переболіло за їхні двійки й закохання (І. Муратов).

2. Дуже ослаблений, знесилений тривалою або тяжкою працею.

От стоїть перед машиною маленька, спрацьована жінка, і важкі сухі руки її безвільно опущені до землі (В. Собко);

Бачив [Дмитро] матір свою. Спрацьовану, з потрісканими од негоди і праці руками, що стільки переробила роботи на своєму віку (М. Стельмах);

Колись вони [рибаки] на тихім узбережжі, Засмучені, спрацьовані, худі, У човнах засипали (Д. Павличко);

Коби я раз побачив свою стареньку маму, свого спрацьованого батька! (Б. Лепкий);

Семенові стало жаль цієї жінки в літах, спрацьованої, що скупо цвіла незабутніми материними очима (із журн.);

Стоїть худий, спрацьований, у полотняних штанах і латаній старій сорочці;

// Перейнятий утомою (про руки, ноги і т. ін.).

Вона стиснула кулаки й підняла вгору руки – ці рідні, сухі, спрацьовані руки матері, які так хочеться цілувати і плакати над ними від ніжності (О. Донченко);

Виходили [люди] на шлях, спрацьованими, натрудженими руками обнімали воїнів-визволителів (І. Цюпа).

3. спец. Який став непридатним внаслідок тривалого користування.

Довелося замінити спрацьоване долото на алмазне (І. Цюпа);

До болю Розенберг любив свій завод. Зовсім же не старі ще ці корпуси, не спрацьована апаратура (Ю. Шовкопляс);

Спрацьовані зуб'я граблів відтягують або заміняють новими (з навч. літ.).

4. спец. Який після використання, застосування втратив потрібні якості, властивості і став непридатним; відпрацьований.

Викидаючи в небо пухнасті фонтанчики спрацьованої пари, до депо повільно підійшов потужний паровоз (з газ.).

СПРАЦЬО́ВАНИЙ², а, е.

Який спрацювався з ким-небудь, досяг повного порозуміння, узгодженості в роботі з кимсь.