спробунок
СПРОБУ́НОК, нку, ч., рідко. Те саме, що ви́пробування.
Чутка про те, що в неділю в церкву мають привести на спробунок відьму і що вона там конче об’явиться, зігнала до церкви таку силу народу, що всі цікаві не могли в ній вміститися і товпились на цвинтарі (Коцюб., І, 1955, 275).
◊ Взя́ти на спробу́нок — перевірити кого-, що-небудь; випробувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спробунок — спробу́нок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- спробунок — -нку, ч., рідко. Те саме, що випробування. Взяти на спробунок — перевірити кого-, що-небудь; випробувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спробунок — Спроба Словник чужослів Павло Штепа
- спробунок — СПРОБУ́НОК, нку, ч., рідко. Те саме, що ви́пробування. Чутка про те, що в неділю в церкву мають привести на спробунок відьму і що вона там конче об'явиться, зігнала до церкви таку силу народу, що всі цікаві не могли в ній вміститися і товпились на цвинтарі (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- спробунок — ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. Словник синонімів української мови