1. Словник української мови в 11 томах

спроваджений

СПРОВА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спрова́дити.

Ледве зорієнтувавшись, виїхали ми на той єдиний великий шлях, спроваджені командуванням прилеглих військових частин (Ле, Мої листи, 1945, 113);

Насеред долини, на підмістку з міцних дубових брусів стоїть та [зрошувальна] машина, свіжо спроваджена з Англії (Фр., II, 1950, 365);

Ось кліть уже на воді, ось вона підхоплена пароплавом за линви, спроваджена на річку, поставлена на точно визначене місце (Коцюба, Нові береги, 1959, 38);

// спрова́джено, безос. присудк. сл.

Спроваджено з заграниці.. освіченого і спосібного артиста драматичного Еміля Бачинського (Фр., XVI, 1955, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спроваджений — спрова́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спроваджений — Спрова́джений. Дієприкм. від спровадити. Ростини, спроваджені з теплійшого краю до нас, вимерзають і треба нераз богато літ, заки удасть ся витворити з них ростини, що витримали би морози (Товариш, 1908, 251). Українська літературна мова на Буковині
  3. спроваджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спровадити. || спроваджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спроваджений — СПРОВА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спрова́дити. Ледве зорієнтувавшись, виїхали ми на той єдиний великий шлях, спроваджені командуванням прилеглих військових частин (Іван Ле); Насеред долини... Словник української мови у 20 томах
  5. спроваджений — Спрова́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)