1. Словник української мови в 11 томах

спрожога

СПРОЖО́ГА, присл., рідко. Те саме, що спрожо́гу.

Двері розчинились — і Петро спрожога вибіг (Мирний, І, 1954, 361);

Спрожога прибитий і приголомшений тисячами снарядів і десятками тисяч куль, ворог міг тільки мовчати (Панч, І, 1956, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спрожога — спрожо́га прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. спрожога — див. раптом; спересердя Словник синонімів Вусика
  3. спрожога — присл., рідко. Те саме, що спрожогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спрожога — СПРОЖО́ГА, присл., рідко. Те саме, що спрожо́гу. Двері розчинились – і Петро спрожога вибіг (Панас Мирний); Спрожога прибитий і приголомшений тисячами снарядів і десятками тисяч куль, ворог міг тільки мовчати (П. Словник української мови у 20 томах
  5. спрожога — ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм. Словник синонімів української мови