спрощуватися
СПРО́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПРОСТИ́ТИСЯ, спрощу́ся, спро́стишся, док.
1. Ставати простішим (про будову, склад і т. ін. чого-небудь).
Конструкція тракторів значно спроститься, оскільки будуть непотрібні такі складні механізми, як зчеплення, коробка передач (Хлібороб Укр., 11, 1969, 14);
// Зводитися до небагатьох форм, звільняючись від усього зайвого, ускладненого.
Мені подобається твій Богдан. Це неймовірний оптиміст. Він належить до людей, з якими всі одвічні питання спрощуються до.. однієї фрази (Ю. Янов., II, 1958, 147);
// Ставати легшим для здійснення, використання і т. ін.; полегшуватися.
Генерал досить вільно володів німецькою мовою, і допит від того значно спрощувався (Ле, Мої листи, 1945, 158).
2. Ставати простим, невибагливим у своєму одязі, в способі життя і т. ін.; засвоювати прості звички, манери і т. ін.; опрощатися.
— Ти, очевидячки, вже давно з Парижа. Ти вже спростилась от тут у глушині (Н.-Лев., IV, 1956, 243).
3. тільки недок. Пас. до спро́щувати.
Значення в інших словниках
- спрощуватися — спро́щуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спрощуватися — -уюся, -уєшся, недок., спроститися, спрощуся, спростишся, док. 1》 Ставати простішим (про будову, склад і т. ін. чого-небудь). || Зводитися до небагатьох форм, звільняючись від усього зайвого, ускладненого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спрощуватися — СПРО́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПРОСТИ́ТИСЯ, спрощу́ся, спро́стишся, док. 1. Ставати простішим (про будову, склад, структуру і т. ін. чого-небудь). Словник української мови у 20 томах