1. Словник української мови в 11 томах

спуджений

СПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до спу́дити.

Здавалося [Юрі],.. що гори розсуваються перед ним, ліси та чагарники біжать, мов отари чорних овець, спуджені вовком (Фр., IV, 1950, 424).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спуджений — Спу́джений: — переляканий [51] Словник з творів Івана Франка
  2. спуджений — спу́джений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  3. спуджений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до спудити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спуджений — СПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до спу́дити. Здавалося [Юрі], .. що гори розсуваються перед ним, ліси та чагарники біжать, мов отари чорних овець, спуджені вовком (І. Франко). Словник української мови у 20 томах