1. Словник української мови в 11 томах

спудей

СПУДЕ́Й, я, ч., заст. Учень бурси та інших духовних навчальних закладів; назва учнів середніх і молодших класів Київської академії.

— Ви розумієте, панове, мову.. Ціцеронову? — спитав він. — Та дещо розуміємо ще з бурси, бо були колись спудеями у Києві, — одказав Палій (Морд., І, 1958, 121);

В Могилянському колегіумі спудеї привітання розучували хором (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 161);

Викладачі [в Київській братській школі] називалися дидаскалами, а учні — спудеями (Літ. Укр., 7.І 1966, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спудей — спуде́й іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. спудей — -я, ч., заст. Учень бурси та інших духовних навчальних закладів; назва учнів середніх і молодших класів Києво-Могилянської академії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спудей — СПУДЕ́Й, я, ч., заст. Учень бурси та інших духовних навчальних закладів; назва учнів середніх і молодших класів Київської академії. – Ви розумієте, панове, мову .. Ціцеронову? – спитав він. Словник української мови у 20 томах
  4. спудей — (-я) ч.,мол., студ., жарт. Студент. — Тю. Ми ж спудеї. — А що це? — Студенти (Р. Кухарук, Любити хлопчика). Словник жарґонної лексики української мови
  5. спудей — У́ЧЕНЬ (той, хто вчиться у школі, середньому навчальному закладі, у якогось фахівця); ШКОЛЯ́Р (у школі); ВИХОВА́НЕЦЬ (школи, навчального закладу, дитячого будинку тощо); КУРСА́НТ (військового училища); СТУДЕ́НТ (вищого навчального закладу)... Словник синонімів української мови
  6. спудей — Спуде́й, -де́я, -де́єві, -де́єм; -де́ї, -де́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спудей — Спудей, -дея м. Ученикъ бурсы, духовнаго учебнаго заведенія (въ старину). Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? К. ЧР. 84. Я ще спудеїв трохи попошколю. К. ПС. 84. Словник української мови Грінченка