1. Словник української мови в 11 томах

спуд

СПУД, у, ч., заст. Потайник, схованка, сховище.

◊ Лежа́ти під спу́дом — залишатися без уваги, використання; бути забутим.

Повісті [Т. Шевченка, написані російською мовою на засланні] лежали під спудом аж до 1888 року і лише потім були надруковані (Від давнини.., І, 1960, 252);

Довгий час лежали під спудом великі запаси руди поблизу села Хотінь (Рад. Укр., 15.XI 1961, 2);

Покла́сти під спуд див. покла́сти¹;

Трима́ти (держа́ти) під спу́дом — залишати без уваги що-небудь, не використовувати чогось.

— Знаєте що, отче Палладіє! От чорноризці мають покладні гроші й держать їх дурнісінько під спудом, у скринях (Н.-Лев., III, 1956, 380).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спуд — спуд іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. спуд — -у, ч., заст. Потайник, схованка, сховище. Лежати під спудом — залишатися без уваги, використання; бути забутим. Тримати під спудом — залишати без уваги що-небудь, не використовувати чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спуд — Схованка Словник чужослів Павло Штепа
  4. спуд — СПУД, у, ч., заст. Потайник, схованка, сховище. Словник української мови у 20 томах
  5. спуд — Посудина; хлібна міра Словник застарілих та маловживаних слів
  6. спуд — лежа́ти під спу́дом. Залишатися тривалий час без уваги; бути забутим. Повісті (Т. Г. Шевченка, написані російською мовою на засланні) лежали під спудом аж до 1888 року і лише потім були надруковані (Від давнини..); // Не використовуватися. Фразеологічний словник української мови
  7. спуд — СХО́ВАНКА (місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь), СХОВ, СХО́ВИЩЕ, СХО́ВОК, ПОТАЙНИ́К, ТАЙНИ́К, ХО́ВАНКА розм., КРИЇ́ВКА розм., СПУД заст., ПЕРЕХО́ВОК діал., СКРИ́ТКА діал., НИ́ШПОРКА діал., ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал. Словник синонімів української мови