1. Словник синонімів української мови

спуд

СХО́ВАНКА (місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь), СХОВ, СХО́ВИЩЕ, СХО́ВОК, ПОТАЙНИ́К, ТАЙНИ́К, ХО́ВАНКА розм., КРИЇ́ВКА розм., СПУД заст., ПЕРЕХО́ВОК діал., СКРИ́ТКА діал., НИ́ШПОРКА діал., ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал. Упевнившись, що нікого нема, Василько швиденько висковзнув із своєї схованки (А. Турчинська); Макар узяв лома й заступа, пішов за хутір до найближчого схову (П. Кочура); Тепер це був не табір, а цілий замок, де можна було витримати облогу, а головне, влаштувати сховище на бойовий припас (З. Тулуб); Може, Анничка має десь свій сховок і з нього стежить за нею (княгинею)? (В. Гжицький); Потайник обладнали за всіма правилами (В. Логвиненко); (Долорес:) Дон Жуане, тут є тайник під церквою, сховайтесь (Леся Українка); Вислідив я ту криївку, Де мій батько скарб ховав (І. Франко); — Утечу тепер.. Але куди йти, не знаю, де переховок мати, не знаю (Г. Хоткевич); (Жандарм:) Перешукайте все обійстя, шопу, комору, стодолу, всякі скритки (І. Франко); (Мамай:) Та візьму людей, піду по нишпорках (Ю. Яновський). — Пор. 1. укриття́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спуд — спуд іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. спуд — -у, ч., заст. Потайник, схованка, сховище. Лежати під спудом — залишатися без уваги, використання; бути забутим. Тримати під спудом — залишати без уваги що-небудь, не використовувати чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спуд — Схованка Словник чужослів Павло Штепа
  4. спуд — СПУД, у, ч., заст. Потайник, схованка, сховище. Словник української мови у 20 томах
  5. спуд — Посудина; хлібна міра Словник застарілих та маловживаних слів
  6. спуд — лежа́ти під спу́дом. Залишатися тривалий час без уваги; бути забутим. Повісті (Т. Г. Шевченка, написані російською мовою на засланні) лежали під спудом аж до 1888 року і лише потім були надруковані (Від давнини..); // Не використовуватися. Фразеологічний словник української мови
  7. спуд — СПУД, у, ч., заст. Потайник, схованка, сховище. ◊ Лежа́ти під спу́дом — залишатися без уваги, використання; бути забутим. Повісті [Т. Словник української мови в 11 томах